Повідомлення

К сожалению, из-за танков там сейчас проехать нельзя, и вообще в последнее время "москалі нам не друзі".

На любом базаре все это можно купить совсем недорого и новое

Cудя по всему это шоссейная однотрубка для раздельного старта,раньше этот диаметр сечения вообще только на треке применялся. Соответственно  и обод д.б. под однотрубку и   она обязательно должна приклеиваться к ободу специальным клеем, а 170 PSI это где-то около10 ати.

Организовывается ВЕЛО-СУББОТНИК! (если не будет дождя)
Будем убирать трассу на Киев. При себе иметь мешки для мусора (желательно) и перчатки для уборки (обязательно)

12.04.2014 (суббота).
Время встречи: 13:00
Место встречи: Екатерининская церковь.
Темп: 15км/час:)
Дистанция: ~2 км:)
Направление: Киевская трасса.
Время прибытия: 15.30

063 242 5355 (Стас)

Как из Чернигова,то получается дальше всех. Может быть, Вам лучше состыковаться с г.Прилуки-оттуда километров 50-60, или с Нежином. А то на VELOFAN в основном Чернигов и Славутич.

Для спокойной или туристичесой езды (особенно для пересеченной местности и езды по кочкам) альтернативным вариантом являются туклипсы- не выскакивает нога. Езжу на контактах и на туклипсах, но для моего стиля езды больше нравятся туклипсы.

[Наші вимоги:1. Створення у Чернігові пунктів прийому від населення відпрацьованих люмінісцентних ламп та термометрів. 2. Інформування наслення щодо адреси даного пункту/пунктів за допомогою ТБ, радіо, преси, зовінішньої реклами.3. Надання гарантії, що зібрані лампи та термометри буде утилізовано згідно екологічних та санітарних норм.]

Дочка написала петицию, прошу всех поддержать, кого так же волнует эта проблема.

Сьогодні пересічний мешканець Чернігова не має змоги віддати на утилізацію відпрацьовану люмінісцентну лампу чи термометр, тому всі вони йдуть до сміттєзвалищ. Враховуючи популярність даних приладів така ситуація є катастрофічною для екології регіону! Ми виступаємо за створення пунктів прийому відпрацьованих люмінісцентних ламп та термометрів від населення в Чернігові!

В Україні діє 17 підприємств, які займаються утилізацією продуктів, що містять ртуть. Серед них 6 знаходяться на території сусідньої Київської області. Не дивлячись на це, в Чернігові й досі немає можливості цивілізовано і безпечно для навколишнього середовища та здоров'я утилізувати прилади, що містять ртуть!

Наші вимоги:
1. Створення у Чернігові пунктів прийому від населення відпрацьованих люмінісцентних ламп та термометрів.
2. Інформування наслення щодо адреси даного пункту/пунктів за допомогою ТБ, радіо, преси, зовінішньої реклами.
3. Надання гарантії, що зібрані лампи та термометри буде утилізовано згідно екологічних та санітарних норм.

Линк на петицию: http://chn.ge/1k53pVy
По возможности поделитесь линком с друзьями.

молодцы!
у меня все желание покупать что-то на рынке в молочном повильоне пропадает, когда я вижу как товар пробуют все подряд. То бабка творог рукой возьмет попробовать, то бомж-алкаш молочка отопьет на пробу

Втрьох чудово катнули по "місцях бойової слави Велофана" в комфортному темпі-27 км за 2 години. По розмітці у вигляді паперової стружки їхалось як по писаному. Правда , в одному місці замешкалися, бо засумнівалися у повороті. Але траса  в цей час виявилася настільки людною і жвавою, що не пройшло і півхвилини, як перший же зустрічний велосипедист показав правильний напрямок ще й провів нас з кілометр, доки один з наших не вилетів з траси і не врізався в дерево. Цей колєга виявився настільки скромний , що навіть не назвав свій нік, тільки сказав, що з велофана.

Німецькі "Рекомендації з організації руху велосипедного транспорту", котрі містять найновіші інженерні рішення у царині велоруху, вийшли в перекладі українською мовою. Шанс для велоактивістів?


"Рекомендації з організації руху велосипедного транспорту" (ERA) регулюють облаштування велосипедної інфраструктури в Німеччині. У певних федеральних землях ФРН вони є обов'язковими, інші на них орієнтуються. Нині завершений переклад цих рекомендацій українською мовою. Активісти велоруху сподіваються, що їхня публікація допоможе у запровадженні найновіших інженерних рішень у царині велосипедного руху в Україні та полегшить завдання українським проектувальникам.

Український переклад ERA, здійснений за підтримки німецького Товариства міжнародної співпраці (GIZ), доступний як в електронній версії, так і в друкованій - її можна замовити в Асоціації велосипедистів Києва (АВК). Активістка цієї організації Ксенія Семенова вважає, що німецький досвід "абсолютно прийнятний для України". "У нас немає розуміння і не проводяться дослідження того, яким чином треба організовувати рух велосипедистів", - каже вона. Тоді як переклад німецьких стандартів, за словами Семенової, - це хороший ґрунт для напрацювання власної нормативної бази.
Активістка Асоціації велосипедистів Києва Ксенія Семенова

Нема потреби "вигадувати велосипед"

"Під час підготовки до "Євро-2012" ми констатували, що можемо привнести інновативні процеси у планування і реалізацію транспортної системи в Україні", - розповідає керівник проекту "Консультування та створення управлінських потужностей для "Євро-2012" GIZ Матіас Брандт. Це стосується в тому числі велоруху. "У деяких містах Німеччини велосипедний рух перебирає на себе до 30 відсотків функцій громадського транспорту. Тут, в Україні, ця частка набагато менша", - порівнює Брандт.

Однак прогрес у створенні велоінфраструктури спостерігається і в Україні - особливо у Львові, а також у Києві та Донецьку, констатує представник GIZ. При цьому нема потреби "вигадувати велосипед". За словами Брандта, у деяких містах Європи велосипедний рух відіграє дуже важливу роль - тож і досвіду у них більше. "Ми разом з українськими колегами створюємо умови для використання цього досвіду в Україні", - наголосив він. За інформацією GIZ, німецькі рекомендації уже запроваджуються у кількох українських містах. Так, у Львові запланували побудувати близько 240 кілометрів велошляхів, у Києві - 140, у Донецьку - 80.
Піонери просування велоруху в Україну: Матіас Брандт (у центрі) та його команда

Головне - безпека та комфорт

Як розповів DW представник Загального німецького велосипедного клубу (ADFC) Вільгельм Германн, нове видання ERA було оприлюднене в Німеччині у 2010 році після тривалої дискусії фахівців. "Ці рекомендації відображають стан техніки, - зауважує він. - Це можуть бути окремі велодоріжки або захисні полоси на проїжджій частині. Це можуть також бути елементи, котрі стосуються паркування велосипедів". При цьому Германн підкреслив, що основними принципами організації велоруху є безпека і комфорт велосипедиста.

Однак розвиток техніки не стоїть на місці. У розмові з DW Вільгельм Германн означив, у якому напрямку розвивається велоінфраструктура у Німеччині. "Німецьке суспільство старіє - тому дедалі більше літніх людей пересуватимуться велосипедом. Ми вітаємо це. Але треба дивитися, може, вони потребують трохи ширших доріжок або мають якісь інші потреби - у порівнянні до молодших велосипедистів", - каже представник ADFC. Серед інших напрямків розвитку - активніше використання електровелосипедів, що збільшує швидкість руху, а отже, й створення швидкісних велошляхів.

На часі зміна української законодавчої бази

У різних містах України велоінфраструктура подекуди лише з'являється. Однак часом з'ясовується, що "новоспечені" велодоріжки мають несподівані зигзаги або несподівано обриваються. "На даний момент на рівні законодавства велосипедний рух в Україні не є загальновизнаним різновидом громадського транспорту. Це потрібно змінити", - пропонує Матіас Брандт.

На думку Ксенії Семенової, нині на державному рівні в Україні існує усвідомлення необхідності запровадження стандартів для планування велоінфраструктури. "Мені відомо, що нині в міністерстві регіонального розвитку планується розробка нових державних будівельних норм для вулиць та доріг, яка включатиме й оновлені стандарти велосипедної інфраструктури", - розповідає активістка та запевняє, що найближчим часом презентує переклад німецьких рекомендацій ERA в українському профільному міністерстві.

http://www.dw.de/німецькі-стандарти-організації-велоруху-тепер-доступні-українською/a-17163185?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml

Я теж хворів і не зміг прийняти участь. Тоді зустрічаємось завтра 18.10.2013 о 13.00 біля Седама.

В обідню перерву проїхав по маршруту траси. Отримав море задоволення-траса " а ля золота осінь". Не даремноїї так довго підбирали. Технічно складною видалась  тільки ділянка в кілька км по лісу від перехрестя з окружною і до фінішного містечка. Так вздовж залізничноії колії слизька стежка через траву ( на 100 м навернувся 3 рази), а в лісі пару разів вилетів з поворота, хоч їхав помалу. В умовах змагання і на швидкості без злої тракторної гуми прийдеться нелегко. Також порадувала своєю глибиною річечка, яку треба переїздити по екстремальному містку- якщо в неї впадеш, то не утонеш і сильно не заб"єшся. Тому хто боїться холодної води-краще переходити цей місточок пішки.

За "Сильпо" стоит контейнер для некоторых определённых типов мусора. Детальнее не помню, не обращал особого внимания.

это "Смітько"

то есть бросать в ящики для переработки бросать только бутылки, другой полиетилен не перерабатывают, я правильно понял?

какие ящики для переработки?
я знаю в Чернигове только Смітько и в них из пластика можно бросать только ПЭТ-бутылки.

В газете "7 дней" про вашу дочь заметку на страницу написали )
По поводу батареек - давно их собираю, скоро заберу батарейки и дома у родителе и отвезу в Адреналин.
А по остальным отходам - тем кто живет в частном доме легче, выкидывать можно только пластик, остальное все перерабатывается прямо возле дома в компостере (пищевые отходы) или в мангале (бумага).

ну там не про нее заметка  Но вообще да, читали
да, в частных домах, как и в селах, проблема только с пластиком. Надо лоббировать бумажную упаковку и уменьшение пластиковой. А то иногда покупаешь печенье - там всего 8 печенюшек, зато пластиковая подставка для них и пластикавая упаковка. В чем смысл?